БЕЗПЕРЕЧНИЙ, А, Е.
Безперечний, а, е. Безспорный, несомнѣнный. Галиц.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 43.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЕЗПЕРЕЧНО →← БЕЗПЕРЕЧНІСТЬ, НОСТИ,